CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Kor. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Der zweite Brief des Paulus an die Korinther

Kapitel 1

1 Paulus3972, ein Apostel652 JEsu2424 Christi2316 durch1223 den3588 Willen2307 Gottes5547, und2532 Bruder80 Timotheus5095: Der3588 Gemeinde1577 Gottes2316 zu1722 Korinth2882 samt4862 allen3956 Heiligen40 in1722 ganz3650 Achaja882.

2 Gnade5485 sei mit euch5213 und2532 Friede1515 von575 GOtt2316, unserm2257 Vater3962, und2532 dem HErrn2962 JEsu2424 Christo5547!

3 Gelobet2128 sei GOtt2316 und2532 der Vater3962 unsers2257 HErrn2962 JEsu2424 Christi5547, der Vater3962 der Barmherzigkeit3628 und2532 GOtt2316 alles3956 Trostes3874,

4 der846 uns2248 tröstet3870 in1519 aller3956 unserer2257 Trübsal2347, daß wir2248 auch trösten können1410, die3739 da sind in allerlei3956 Trübsal2347, mit1909 dem3588 Trost3874, damit wir getröstet3870 werden3870 von5259 GOtt2316.

5 Denn3754 gleichwie2531 wir2248 des Leidens3804 Christi5547 viel haben4052, also3779 werden4052 wir2257 auch2532 reichlich getröstet3874 durch1519 Christum5547.

6 Wir2249 haben aber1161 Trübsal2346 oder Trost3874, so1535 geschieht es euch5216 zugut. Ist‘s1754 Trübsal, so3739 geschieht es euch5216 zu5228 Trost3870 und2532 Heil4991; welches Heil3588 beweiset sich, so1535 ihr846 leidet3958 mit Geduld5281 dermaßen, wie wir leiden3804. Ist‘s Trost3874, so geschieht es euch auch2532 zu1722 Trost und2532 Heil4991.

7 Und2532 stehet unsere2257 Hoffnung1680 fest949 für5228 euch5216, dieweil wir wissen, daß3754, wie5618 ihr1492 des Leidens3804 teilhaftig2844 seid, so3779 werdet ihr2075 auch2532 des Trostes3874 teilhaftig sein.

8 Denn1063 wir2254 wollen2309 euch5209 nicht3756 verhalten50, liebe Brüder80, unsere Trübsal2347, die3588 uns2257 in1722 Asien773 widerfahren1096 ist da wir2248 über5228 die Maßen5236 beschweret waren und2532 über2596 Macht1411, also5620 daß3754 wir auch am Leben2198 verzagten1820

9 und235 bei1722 uns beschlossen hatten2192, wir müßten610 sterben2288. Das3363 geschah aber darum, daß3363 wir unser Vertrauen3982 nicht auf1909 uns selbst1438 stelleten, sondern235 auf1909 GOtt2316, der die3588 Toten3498 auferwecket,

10 welcher3739 uns2248 von1537 solchem5082 Tode2288 erlöset hat4506 und2532 noch2089 täglich erlöset; und3754 hoffen1679 auf1519 ihn, er werde4506 uns auch2532 hinfort erlösen4506

11 durch1537 Hilfe4943 eurer5216 Fürbitte1162 für5228 uns2257, auf1519 daß2443 über uns2248 für5228 die Gabe5486, die uns2257 gegeben ist2532, durch1223 viel4183 Personen4383 viel4183 Danks geschehe2168.

12 Denn1063 unser2257 Ruhm2746 ist2076 der3778, nämlich das Zeugnis3142 unsers2257 Gewissens4893, daß3754 wir in1722 Einfältigkeit und2532 göttlicher2316 Lauterkeit1505, nicht3756 in fleischlicher4559 Weisheit4678, sondern235 in der Gnade5485 Gottes2316 auf der Welt2889 gewandelt haben390, allermeist4056 aber1161 bei4314 euch5209.

13 Denn1063 wir schreiben1125 euch5213 nichts3756 anderes243, denn2228 was3739 ihr1921 leset314 und2532 auch2532 befindet1921. Ich hoffe1679 aber1161, ihr werdet uns auch bis2193 ans Ende5056 also befinden, gleichwie ihr uns zum Teil befunden habt

14 Denn3754 wir2257 sind2070 euer5216 Ruhm2745, gleichwie2531 auch2532 ihr1921 unser2248 Ruhm seid5210 auf575 des2532 HErrn2962 JEsu2424 Tag2250.

15 Und2532 auf solch5026 Vertrauen4006 gedachte1014 ich jenes Mal4386 zu4314 euch5209 zu kommen2064, auf daß2443 ihr abermal eine Wohltat5485 empfinget2192,

16 und2532 ich durch1330 euch5216 nach1519 Mazedonien3109 reisete und2532 wiederum3825 aus1223 Mazedonien3109 zu4314 euch5209 käme2064 und2532 von575 euch5216 geleitet4311 würde nach1519 Judäa2449.

17 Hab‘ ich5124 aber3767 eine Leichtfertigkeit gebrauchet, da3739 ich solches gedachte, oder2228 sind meine Anschläge fleischlich4561? Nicht3756 also, sondern2443 bei2596 mir1698 ist5600 Ja3483 Ja3483, und2532 Nein3756 ist Nein.

18 Aber1161, o ein treuer GOtt2316, daß unser2257 Wort3056 an4314 euch5209 nicht3756 Ja3483 und2532 Nein3756 gewesen1096 ist!

19 Denn1063 der3588 Sohn Gottes2316, JEsus2424 Christus5547, der unter1722 euch5213 durch1223 uns2257 geprediget ist2784, durch1223 mich1700 und2532 Silvanus4610 und2532 Timotheus5095, der war1096 nicht3756 Ja3483 und2532 Nein3756, sondern235 es war1096 Ja3483 in1722 ihm846.

20 Denn1063 alle3745 Gottesverheißungen1860 sind Ja3483 in1722 ihm846 und2532 sind Amen281 in ihm846 GOtt2316 zu4314 Lobe1391 durch1223 uns2257.

21 GOtt2316 ist‘s950 aber1161, der uns2248 befestiget samt4862 euch5213 in1519 Christum5547 und2532 uns2248 gesalbet

22 und2532 versiegelt4972 und2532 in1722 unsere2257 Herzen2588 das3588 Pfand728, den Geist4151, gegeben1325 hat.

23 Ich1473 rufe aber1161 GOtt2316 an1941 zum Zeugen3144 auf1909 meine1699 See LE5590, daß3754 ich euer5216 verschonet habe5339 in1519 dem, daß ich nicht3765 wieder gen Korinth2882 kommen2064 bin.

24 Nicht3756 daß3754 wir Herren seien über2961 euren5216 Glauben4102, sondern235 wir sind2070 Gehilfen4904 eurer5216 Freude5479; denn1063 ihr stehet2476 im Glauben4102.

2-е до коринтян

Розділ 1

1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма́ святими в ці́лій Аха́ї, —

2 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,

4 що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

5 Бо поскільки намно́жуються в нас терпіння Христові, — так через Христа й поті́шення наше намножується.

6 Бо як те́рпимо скорбо́ти, то на вашу потіху й спасі́ння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих стражда́нь, які те́рпимо й ми.

7 А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.

8 Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорбо́ту, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були́ ми обтяжені, так що ми не наді́ялися навіть жити.

9 Та самі ми в собі мали при́суд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,

10 що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й поклада́ємося, що й ще визволить Він,

11 як поможете ра́зом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма́, багато-хто дяку складали за нас.

12 Бо це нам хвала́, — сві́дчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благода́ті жили́ ми на світі, особливо ж у вас.

13 Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіва́юсь, що ви й до кінця зрозумієте,

14 як части́нно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала́, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.

15 І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благода́ть удру́ге,

16 і через вас перейти в Македонію, а з Македонії зно́ву прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпрова́дили.

17 Маючи за́дум такий, чи я чини́в легковажно? Чи те, що заду́мую, за тілом задумую, щоб було в мене і „Так, так“, і „Ні, ні?“

18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було „Так“ і „Ні“.

19 Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуа́н, і Тимофій, не був „Так“ і „Ні“, але в Нім було „Так“.

20 Скільки бо Божих обі́тниць, то в Ньому „Так“, і в Ньому „Амінь“, — Богові на славу через нас.

21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намасти́в, — то Бог,

22 Який і запечатав нас, і в наші серця дав завда́ток Духа.

23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи́ вас, не прийшов у Кори́нт дотепе́р,

24 не тому́, ніби ми беремо́ вла́ду над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, — бо ви всто́яли вірою!

Der zweite Brief des Paulus an die Korinther

Kapitel 1

2-е до коринтян

Розділ 1

1 Paulus3972, ein Apostel652 JEsu2424 Christi2316 durch1223 den3588 Willen2307 Gottes5547, und2532 Bruder80 Timotheus5095: Der3588 Gemeinde1577 Gottes2316 zu1722 Korinth2882 samt4862 allen3956 Heiligen40 in1722 ganz3650 Achaja882.

1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма́ святими в ці́лій Аха́ї, —

2 Gnade5485 sei mit euch5213 und2532 Friede1515 von575 GOtt2316, unserm2257 Vater3962, und2532 dem HErrn2962 JEsu2424 Christo5547!

2 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

3 Gelobet2128 sei GOtt2316 und2532 der Vater3962 unsers2257 HErrn2962 JEsu2424 Christi5547, der Vater3962 der Barmherzigkeit3628 und2532 GOtt2316 alles3956 Trostes3874,

3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,

4 der846 uns2248 tröstet3870 in1519 aller3956 unserer2257 Trübsal2347, daß wir2248 auch trösten können1410, die3739 da sind in allerlei3956 Trübsal2347, mit1909 dem3588 Trost3874, damit wir getröstet3870 werden3870 von5259 GOtt2316.

4 що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

5 Denn3754 gleichwie2531 wir2248 des Leidens3804 Christi5547 viel haben4052, also3779 werden4052 wir2257 auch2532 reichlich getröstet3874 durch1519 Christum5547.

5 Бо поскільки намно́жуються в нас терпіння Христові, — так через Христа й поті́шення наше намножується.

6 Wir2249 haben aber1161 Trübsal2346 oder Trost3874, so1535 geschieht es euch5216 zugut. Ist‘s1754 Trübsal, so3739 geschieht es euch5216 zu5228 Trost3870 und2532 Heil4991; welches Heil3588 beweiset sich, so1535 ihr846 leidet3958 mit Geduld5281 dermaßen, wie wir leiden3804. Ist‘s Trost3874, so geschieht es euch auch2532 zu1722 Trost und2532 Heil4991.

6 Бо як те́рпимо скорбо́ти, то на вашу потіху й спасі́ння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих стражда́нь, які те́рпимо й ми.

7 Und2532 stehet unsere2257 Hoffnung1680 fest949 für5228 euch5216, dieweil wir wissen, daß3754, wie5618 ihr1492 des Leidens3804 teilhaftig2844 seid, so3779 werdet ihr2075 auch2532 des Trostes3874 teilhaftig sein.

7 А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.

8 Denn1063 wir2254 wollen2309 euch5209 nicht3756 verhalten50, liebe Brüder80, unsere Trübsal2347, die3588 uns2257 in1722 Asien773 widerfahren1096 ist da wir2248 über5228 die Maßen5236 beschweret waren und2532 über2596 Macht1411, also5620 daß3754 wir auch am Leben2198 verzagten1820

8 Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорбо́ту, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були́ ми обтяжені, так що ми не наді́ялися навіть жити.

9 und235 bei1722 uns beschlossen hatten2192, wir müßten610 sterben2288. Das3363 geschah aber darum, daß3363 wir unser Vertrauen3982 nicht auf1909 uns selbst1438 stelleten, sondern235 auf1909 GOtt2316, der die3588 Toten3498 auferwecket,

9 Та самі ми в собі мали при́суд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,

10 welcher3739 uns2248 von1537 solchem5082 Tode2288 erlöset hat4506 und2532 noch2089 täglich erlöset; und3754 hoffen1679 auf1519 ihn, er werde4506 uns auch2532 hinfort erlösen4506

10 що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й поклада́ємося, що й ще визволить Він,

11 durch1537 Hilfe4943 eurer5216 Fürbitte1162 für5228 uns2257, auf1519 daß2443 über uns2248 für5228 die Gabe5486, die uns2257 gegeben ist2532, durch1223 viel4183 Personen4383 viel4183 Danks geschehe2168.

11 як поможете ра́зом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма́, багато-хто дяку складали за нас.

12 Denn1063 unser2257 Ruhm2746 ist2076 der3778, nämlich das Zeugnis3142 unsers2257 Gewissens4893, daß3754 wir in1722 Einfältigkeit und2532 göttlicher2316 Lauterkeit1505, nicht3756 in fleischlicher4559 Weisheit4678, sondern235 in der Gnade5485 Gottes2316 auf der Welt2889 gewandelt haben390, allermeist4056 aber1161 bei4314 euch5209.

12 Бо це нам хвала́, — сві́дчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благода́ті жили́ ми на світі, особливо ж у вас.

13 Denn1063 wir schreiben1125 euch5213 nichts3756 anderes243, denn2228 was3739 ihr1921 leset314 und2532 auch2532 befindet1921. Ich hoffe1679 aber1161, ihr werdet uns auch bis2193 ans Ende5056 also befinden, gleichwie ihr uns zum Teil befunden habt

13 Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіва́юсь, що ви й до кінця зрозумієте,

14 Denn3754 wir2257 sind2070 euer5216 Ruhm2745, gleichwie2531 auch2532 ihr1921 unser2248 Ruhm seid5210 auf575 des2532 HErrn2962 JEsu2424 Tag2250.

14 як части́нно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала́, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.

15 Und2532 auf solch5026 Vertrauen4006 gedachte1014 ich jenes Mal4386 zu4314 euch5209 zu kommen2064, auf daß2443 ihr abermal eine Wohltat5485 empfinget2192,

15 І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благода́ть удру́ге,

16 und2532 ich durch1330 euch5216 nach1519 Mazedonien3109 reisete und2532 wiederum3825 aus1223 Mazedonien3109 zu4314 euch5209 käme2064 und2532 von575 euch5216 geleitet4311 würde nach1519 Judäa2449.

16 і через вас перейти в Македонію, а з Македонії зно́ву прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпрова́дили.

17 Hab‘ ich5124 aber3767 eine Leichtfertigkeit gebrauchet, da3739 ich solches gedachte, oder2228 sind meine Anschläge fleischlich4561? Nicht3756 also, sondern2443 bei2596 mir1698 ist5600 Ja3483 Ja3483, und2532 Nein3756 ist Nein.

17 Маючи за́дум такий, чи я чини́в легковажно? Чи те, що заду́мую, за тілом задумую, щоб було в мене і „Так, так“, і „Ні, ні?“

18 Aber1161, o ein treuer GOtt2316, daß unser2257 Wort3056 an4314 euch5209 nicht3756 Ja3483 und2532 Nein3756 gewesen1096 ist!

18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було „Так“ і „Ні“.

19 Denn1063 der3588 Sohn Gottes2316, JEsus2424 Christus5547, der unter1722 euch5213 durch1223 uns2257 geprediget ist2784, durch1223 mich1700 und2532 Silvanus4610 und2532 Timotheus5095, der war1096 nicht3756 Ja3483 und2532 Nein3756, sondern235 es war1096 Ja3483 in1722 ihm846.

19 Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуа́н, і Тимофій, не був „Так“ і „Ні“, але в Нім було „Так“.

20 Denn1063 alle3745 Gottesverheißungen1860 sind Ja3483 in1722 ihm846 und2532 sind Amen281 in ihm846 GOtt2316 zu4314 Lobe1391 durch1223 uns2257.

20 Скільки бо Божих обі́тниць, то в Ньому „Так“, і в Ньому „Амінь“, — Богові на славу через нас.

21 GOtt2316 ist‘s950 aber1161, der uns2248 befestiget samt4862 euch5213 in1519 Christum5547 und2532 uns2248 gesalbet

21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намасти́в, — то Бог,

22 und2532 versiegelt4972 und2532 in1722 unsere2257 Herzen2588 das3588 Pfand728, den Geist4151, gegeben1325 hat.

22 Який і запечатав нас, і в наші серця дав завда́ток Духа.

23 Ich1473 rufe aber1161 GOtt2316 an1941 zum Zeugen3144 auf1909 meine1699 See LE5590, daß3754 ich euer5216 verschonet habe5339 in1519 dem, daß ich nicht3765 wieder gen Korinth2882 kommen2064 bin.

23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи́ вас, не прийшов у Кори́нт дотепе́р,

24 Nicht3756 daß3754 wir Herren seien über2961 euren5216 Glauben4102, sondern235 wir sind2070 Gehilfen4904 eurer5216 Freude5479; denn1063 ihr stehet2476 im Glauben4102.

24 не тому́, ніби ми беремо́ вла́ду над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, — бо ви всто́яли вірою!